Вівторок., 19. березня 2024
 Археологічні розкопки підтверджують що угорці у період пошуку батьківщини оселилися на території села Чома, безпосередньо після їх входу до цього краю, а не через декілька століть, як це стоїть у деяких українських історичних наукових працях. Перші спогади про село згідно записів відмічаються в 1327 році. Назву села «Чома» отримало від річки «Чома», яку було передано  сімї Лоньаі в 1272 році.  В XV столітті 1/3 частини села підпорядковувалась місто Берегово. У XIX. столітті тут оселились русини. В 1744 році на цій території оселились шість німецьких сімей, були виділені земельні ділянки для будівництва церкви та парокії для священика греко - католицької церкви. Про 1870 роки Тівадар Легоцкі, відомий наш краєзнавець так пише, що чисельність відомих дубів цього краю значно зменшилась у зв’язку з тим, що вони стали прибутком для жителів краю. Легоцкі пише і про те, що між селом Геча і Чома на полі у 1874 році знайшли знаряддя  праці і могильник, що підтверджує: угорці оселились і жили саме тут.  

Чома під час укладення Тріанонського договору відносилось до «Берег вармедье Тісагаті йараш».

В 2006 році в День села Чома було урочисто освячено прапор села. На прапорі відображено дуб, як символ давніх дубових лісів.

Прапор село Чома

Згідно перепису населення 2001 року кількість населення села становить 906 громадян. Із них 807 угорців.         

Дякуючи особливому географічному розташуванню села в радянський час село зробили центром сім населених пунктів Берегівського району які відносились до ЗАК НДІ АПВ с. Велика Бакта. В 1982 році в селі Чома було побудовано школу на 1200 учнів (автобусом привозили з семи сіл, навчання проводилось на російській, український і угорській мовах), а також двоповерховий сільський Будинок культури з спортзалом. Концертний зал налічував 360 сидячих місць, а також  бібліотека на 100 читачів.  

 Сільський Будинок Культури

На території села також був побудований тракторний парк дослідного господарства, склад для сушіння і зберігання  зерна, це покращувало економічний розвиток села. 

Станом на сьогоднішній день діяльність дослідного господарства припинена, у зв’язку з чим втрачено багато робочих місць, за відсутністю коштів на проведення ремонт вищевказаних будівель стан значно погіршився.

У ЗОШ с. Чома І-ІІІ ст.. навчається 120 учнів,  Дошкільний Навчальний Заклад відвідує 23 дітей. Книжковий фонд сільської бібліотеки становить 12 000 книг. В селі розташовано також фельдшерський акушерський пункт та спортивний зал.

 

Сільська Бібліотека села Чома

Греко – католицька громада села утворилась у XVIII. столітті. У 1920 році віряни побудували першу греко – католицьку церкву. В 1993 році було закладено і освячено перший камінь нової греко – католицької церкви, будівництво якої тривало до 2009 року. 20 серпня 2009 року було освячено нову церкву в честь Святого Іштвана.

В селі проживає біля 70 реформаторських вірян, які за кошти голландських спонсорів в 2005 році освятили молитвений зал.    

 

Стара греко – католицька церква

 

                                      
Новозбудована греко – католицька церква

 

Реформаторський молитвений зал

 Могильних давніх мадярів

У 1986-му році російський археолог Бобков Віктор розкопав на кордоні села Чома 26 древньоугорських могил. Що в цьому особливого, бо ж раніше було також знайдено могили з часів проникнення угрів в Карпатський басейн. Ця археологічна знахідка була значно багатшою за попередні, на її основі можна було встановити, що угорці періоду здобуття батьківщини оселилися тут безпосередньо після їх входу до цього краю, а не через декілька століть, як це стоїть у деяких українських історичних наукових працях.

У 1993-му році були спроби розділити цю територію під житлові будівлі, але активісти Товариства угорської культури Закарпаття перешкодили цьому і територія була взята під державну охорону. У 1993-99-х роках було знайдено ще 78 могил, восени 2003-го року знову почали проводити розкопки, найзначнішим результатом яких було те, що натрапили на сліди древнього поселення. Багато інших слідів вказує на те, що одна частина угрів, які зайшли в Карпати тут і поселилася.

У 1996-му році у північній частині цвинтаря був зведений пам’ятник, відкрили його у 2000-му році. Могильник давніх мадярів спроектувала художниця Вікторія Чірпак. З тих пір кожного року в честь угорських предків проводяться урочистості, а із 2004-го року частиною цього заходу є Кубок Арпада, в якій беруть участь футбольні команди околиці. Скульптури вождя Арпада та короля Святого Іштвана були зведені у парку в 2001-му році.

 

Могильник давніх мадярів

Скульптури Святого Іштвана і вождя Арпада виготовлені скульпторами із Угорщини Отто Фреш і Йожеф Сабо

 

 Меморіальна дошка жертв сталінських репресій 

Події 20 століття залишили слід і на території села Чома. У листопаді  1944 року 144 чоловіків було направлено на триденні роботи, із них 40 ніколи не повернулись до своїх батьків і сімей.   Осінню 2002 року на стіні новозбудованої церкви було встановлено меморіальну дошку з іменами жертв сталінських репресій. 

 

 Вшанування жертв сталінських репресій 2010 р.  

 Меморіальна дошка жертв сталінських репресій