Вівторок., 19. березня 2024

     

      Перші історичні згадки про село Геча  виникли у 1232 році. Вже на початку XIV- го століття сім'я Гечеі була квітучою та багатолюдною. Ім'я  Гечеі згадується і у дарунковому листі короля Угорщині Матяша 1464 року. Основними власниками маєтків на протязі століть були сім'ї Тівадар, Кішфалуді, Переш, Бай, Вашш, Беньеі.

На початку XVIII століття більша кількість маєтків переходить у власність дворянської сім'ї Кайді. Замість колишньої дерев'яної церкви, за дозволом короля у 1805 році Кайді Лайош та його дружина Лудані Бай Тереза будують кам'яну церкву та житловий будинок для священика.

Освячування церкви відбулось 21 вересня 1817 року під час служби колишнього священика Фазекош Яноша. Релігійна громада реформаторської церкви виникає у 1719 році, реєструється 1777 році. На протязі XX – го століття виникає громада греко- католицької церкви, яка має свою окрему церкву.

Місцеве населення села приймало участь в двох Світових війнах. Під час першої світової війни було призвано 66 чоловік, загиблі 7 чоловік. Під час другої світової війни 3 чоловіка. Восени 1944 року під час сталінських репресій  було насильно забрано 64 чоловіка, з яких загинуло 24. В ознаку вшанування пам'яті під час сталінських репресій загиблих на території встановлено обеліск.

Село Геча, Берегівського району, Закарпатської області розташовано на території близько 450 га землі на 9 км від районного центру м. Берегово з населенням 1025 чоловік.

З загальної кількості мешканців 98% - угорці, 2 % українці та росіяне.

Під час радянського союзу більшість населення села Геча, працювала при інституті АПП, який знаходиться на території села Велика  Бакта, як тваринники, шофера, трактористи, швачки, підсобні робочі. Місцевий колхоз імені 1 Травня, який було створено у 1948 році вже в 1961 належав до Великобактянського сільського господарства. У 1993 році в зв'язку з проблемами щодо оплати праці працівників інституту землі, які відносились до опитної станції інституту було надано мешканцям села Геча, для ведення особистого селянського господарства.

На теперішній час більшість господарів вирощують необхідні продукти на цих землях. З проживаючого на території працездатного  населення переважна кількість працює за межами села, в городах України та Угорщини для забезпечення своїх сімей всім необхідним. На території нараховувається 386 дворогосподарств. Більшість господарів села займається селянською діяльністю для власних потреб.  Але за останні роки близько 30 господарів займаються вирощуванням деяких овочевих культур на продаж. Декілька господарів займаються бджоловодством. Власники сільськогосподарської техніки трактористи та комбайнери пропонують свої послуги як в  селі, так і за його межами.

Починаючі з 2006 року декілька сімей займаються зеленим сільським туризмом. За їх участю створено Товариство по розвитку села та охороні народних традицій.

Дуже значима культурна робота проводиться сільською радою та клубом в межах села.  Це підтверджує вже ставши традицією щорічні Гечанський Конкурс різників  та сливовий фестиваль, яки визнані одними з найцікавіших міроприємств по охороні народних традицій на території Закарпаття. 

На території села розташовано дитячий садок, який відвідують 37 діточок,працюють дві групи та загальноосвітня школа I – II ступеня яка нараховує 75 учнів, будинок культури, який розраховано на 150 місць.

Підтримується та розвіваються культурні відношення з селами – побратимами Угорщини.