Виконання рішень судів про стягнення аліментів
В Україні виконання рішень судів про стягнення аліментів покладається на органи державної виконавчої служби.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі-Закон). Так відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Порядок стягнення аліментів визначається статтею 74 Закону. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документу про стягнення аліментів обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів і складає відповідний розрахунок про який повідомляє стягувача і боржника.
Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом, відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України у разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу), мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, відповідно до частини 4 статті 74 Закону розмір заборгованості обчислюється також за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника при цьому звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. В разі наявності спору, щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вказане питання вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
З осіб, що одержують заробітну плату на підприємствах, в установах, організаціях, у фізичної особи, фізичної особи-підприємця на території України, аліменти утримуються бухгалтеріями ( розрахунковими відділами) за місцем роботи, відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця, у разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 Закону, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Особи, що виявили бажання сплачувати аліменти добровільно, можуть звернутися до адміністрації за місцем роботи, за місцем отримання пенсії, стипендії тощо з письмовою заявою про утримання з їх заробітку аліментів та передачі їх стягувачеві. Адміністрація підприємства, установи, організації тощо зобов’язана проводити за такою заявою утримання аліментів у тому самому порядку, як і за постановою державного виконавця.
У разі виїзду особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, на постійне місце проживання до іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів за рішенням суду проводиться на день виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття.
Згідно статей 164, 165 Кримінального кодексу України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тягне за собою кримінальну відповідальність .
Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів. Згідно частини 10 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в разі наявності вказаних обставин, тобто заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Державний виконавець повинен вжити всіх передбачених законом примусових заходів для сплати боржником аліментів та заборгованості по них. Одним із таких заходів є обмеження боржника у праві виїзду за межі України та вилучення закордонного паспорта, до погашення ним заборгованості. Наявність в особи невиконаних зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, причому розмір боргу/заборгованості немає значення.
В.о.начальника відділу державної
виконавчої служби Берегівського
районного управління юстиції Бубняк Г.О.
