7 липня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон), який набрав чинності 30 липня 2010 року з моменту опублікування в інформаційному бюлетені “Офіційний вісник України” № 55/1. Закон також опубліковано в газетах: “Голос України” від 3 серпня 2010 року № 142, “Урядовий кур’єр” від 12 серпня 2010 року № 148.
Нормами Закону, крім іншого, запроваджується новий механізм добору суддів, що побудований на засадах конкурсності та прозорості, а також вдосконалено процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з положеннями статті 85 Закону органами, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів визначені Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.
Для оперативного та ефективного розгляду питань відповідальності суддів при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України функціонуватиме служба дисциплінарних інспекторів, які за дорученням члена Комісії попередньо аналізуватимуть заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів. Законом визначено чіткий перелік підстав дисциплінарної відповідальності суддів.
Кожна особа матиме право безпосередньо звернутись зі скаргою на поведінку судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до пункту 7 Перехідних положень Закону Вища кваліфікаційна комісія України розпочинає свою діяльність після призначення не менше двох третин від її складу.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді (частина друга статті 84 Закону).
Відповідно до статті 83 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
- невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
- розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
При цьому слід зазначити, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Частиною четвертою статті 87 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (стаття 87 Закону).
Начальник управління М.І.Габор
