Відкриваючи засідання координаційної ради, голова обласної ради Іван Балога зауважив: свого часу діяльність Мужіївського золоторудника призвела до того, що нині ми самотужки не в змозі вирішити питання ліквідації екологічних наслідків. «Нині ми пропонуємо залучити широке коло фахівців, щоби виробити узгоджені пропозиції і направити їх в центральні органи влади. Частину заходів зможемо вирішити самі, частину – за підтримки Києва», – вважає голова обласної ради.

Юрій Бандурович, представник державної екологічної інспекції в Закарпатській області, доповідав про негативний вплив діяльності золоторудника на навколишнє середовище. Він повідомив, що підприємство припинило роботу п’ять років тому. Рік тому господарський суд Закарпатської області визнав ТОВ «Закарпатполіметали» банкрутом, відразу розпочато процедуру ліквідації. Під час роботи підприємства екоінспекція видавала приписи щодо необхідності будівництва очисних споруд для нейтралізації дощових кислотних стоків на всіх промислових майданчиках рудника.  Але цього, за відсутності фінансування, не було зроблено.

На території підприємства знаходяться 5 відвалів, на яких зберігається 164 тисяч тонн рудовмісних порід. На сьогодні інспекцією встановлено: основними джерелами забруднення є відвали руд, які містять сульфіди та окиси важких металів. Вони і потрапляють до меліоративних каналів в Мужієві. «Лабораторні аналізи підтверджують, що концентрація важких металів у пробах поверхневих вод, що витікають з відвалів значно перевищують гранично допустимі норми», – відзначив Юрій Бандурович.

Начальник Закарпатської гелогорозвідвувальної експедиції Василь Шклянка вважає, що екологічні наслідки діяльності підприємства не є настільки негативними, як про них говориться останніми роками. «Для нейтралізації важких металів розроблено спеціальні методики, і їх можливо застосувати в Мужієві», – вважає науковець.

Свою позицію висловив і Мужіївський сільський голова Василь Фіцай. «Думка селян однозначна – екологічну проблему треба вирішувати чимшвидше. Також село потребує централізованого водопостачання», – наголосив Василь Фіцай.

Володимир Гоблик, заступник голови облдержадміністрації, вважає, що насамперед необхідно обстежити на міцність дамбу хвостосховища. «На сьогодні достовірно визначити об’єм накопичених відходів практично неможливо. Інтенсивність ерозійних процесів у дамбі може прогресувати. Вона споруджувалася  для тимчасового зберігання відвалів, тому потребує укріплення», – констатує посадовець.

Координаційна рада рекомендувала голові обласної ради звернутися: до ліквідатора ТОВ «Закарпатполіметали» та природоохоронної прокуратури із вимогою проведення екологічного аудиту об’єкта; до управління охорони навколишнього природного середовища, державної еконіспекції та санітарно-епідеміологічної станції щодо необхідності забезпечення системного моніторингу та проведення комплексного аналізу довкілля в районі підприємства та питної води в населеному пункті; до облдержадміністрації – щодо внесення на розгляд облради проекту звернення до мінпромполітики та мінекології про виділення коштів на проведення експертизи технічного стану дамби хвостосховища,  на очистку від замулення ставка-відстійника і відвідного каналу в Мужієві та на утилізацію мулу; до облдержадміністрації та місцевих органів влади – внести на розгляд чергової сесії облради узгоджені пропозиції щодо будівництва централізованого водопостачання у Мужієві.

Не менш важливе питання, яке також цього дня розглядалося на координаційні раді – стан автомобільних доріг. Доповідав перший заступник начальника з ремонту та експлуатаційного утримання доріг служби автомобільних у Закарпатській області Василь Заяць.  Він повідомив, що загальна мережа доріг загального користування в області становить більше 3347 кілометрів, в тому числі 2711 км – дороги місцевого значення та 636 км – державного значення. 62% доріг знаходиться у гірській місцевості, 55% –  поблизу річок. З початку цього року змінилася система фінансування галузі. У зв’язку з відміною транспортного збору на ремонт доріг в область надходитиме субвенція із держбюджету. «Щорічно автодорожня галузь області потребує 150 мільйонів гривень на поточний ремонт та утримання шляхів. Натомість цього року служба поки що отримала лише 37 мільйонів.  Ще одна проблема – з 2009-го року не розбудовуються під’їзди до пунктів перепуску на державному кордоні», – констатував Василь Заяць.

Також він повідомив, що в області розпочався ремонт доріг комунального значення. Їх перелік нещодавно затвердила бюджетна комісія облради.

Представники координаційної ради констатували: стан автодоріг області – незадовільний, а обсяг фінансування галузі – недостатній. Координаційна рада рекомендувала голові облради винести на розгляд облради звернення до уряду щодо необхідності збільшення фінансування для підготовки дорожньої інфраструктури області до Євро-2012. До облдержадміністрації – винести на розгляд чергової сесії зміни до регіональної програми будівництва, ремонту та утримання доріг, передбачивши чіткі критерії відбору доріг для першочергового включення в перелік ремонту; щодо обов’язкового погодження районними радами цього переліку. До служби автомобільних доріг –  ставити вимогу дотримання гарантійного терміну якості ремонтних робіт.

Коментуючи перебіг засідання координаційної ради, голова обласної ради Іван Балога констатував: «Щодо екологічного впливу діяльності золоторудника , то досі цьому питанню не було приділено достатньої уваги. Ми дійшли до певної межі, за яку відступати не потрібно. Свого часу, коли відкривали підприємство, громадськість, місцева влада – всі очікували позитиву від діяльності Мужіївського золоторудника, великої соціальної розбудови Берегівщини. На жаль, цього не сталося. Вважаю за непотрібне шукати винних. Нам необхідно винести екологічне питання на широке обговорення, об’єднати навколо цього громадські організації, органи місцевого самоврядування, районну та обласну адміністрації, щоби вони стали партнерами, які спільно виходитимуть на центральні органи з проблемами, які самотужки вирішити не в змозі. Яскравий приклад – вивезення за межі краю хімічних засобів захисту рослин. Свого часу область взялася за вирішення проблеми, згодом ми отримали співфінансування й з державного бюджету. Незабаром цю проблему було знято з порядку денного. Якщо ж ми у випадку із золоторудником будемо займатися перепискою, запитами – робота з місця не зрушиться. Але  якщо ми розпишемо детальний план дій того, що готова зробити область, район, село, тоді  нам допоможуть й центральні органи влади. Треба ставити амбітні плани і виконувати їх».

Оцінюючи  стан закарпатських доріг,  голова обласної ради був відвертим – вони бажають бути кращими. «На останній Раді регіонів Президент України Віктор Янукович доволі критично висловився з цього питання і він вимагає динаміки та нових підходів у ремонті і будівництві доріг. Щодо Закарпаття, є такі речі, які можна робити без суттєвих капіталовкладень. Це, в першу чергу, утримання придорожньої інфраструктури, висадка дерев, скошування узбіч.

Щодо комунальних доріг – нещодавно ми провели засідання бюджетної комісії, затверджено перелік шляхів, які будуть ремонтуватися,  і дорожники  в найближчий час мають приступити до виконання робіт. Щодо доріг державного значення, то до Великодня дорожники обіцяють і за них «взятися».

***

Опісля засідання представники координаційної ради  відвідали ТОВ «Закарпатполіметали», де змогли ознайомитися з реальним станом справ на підприємстві. На запрошення депутата облради Чаба Пийтера також  відвідали потужні підприємства району  – Берегівський консервний завод та ТОВ «Котнар-М».

Прес-служба облради

Фото: Прес-служба райради